Кількість переглядів 263
Анотація
Сучасний світ переживає численні соціально-політичні кризи, серед яких війна є однією з найпотужніших, що має глибокий вплив на психологічний стан особистості. Війна в Україні є травматичною подією, що чинить значний вплив на психічне здоров’я населення. В умовах постійного стресу здатність до ефективної емоційної регуляції набуває особливої важливості для адаптації та збереження психологічного благополуччя. Метою даного дослідження є виявлення та опис психологічних особливостей розвитку емоційної регуляції особистості, що проживає в умовах війни, та визначення зв’язку стратегій емоційної регуляції з психологічним благополуччям. У досліджені взяли участь 50 осіб, мешканці регіонів України, населення яке постраждало від воєнних дій ( в тому числі військовослужбовці) та особи, що проживають у відносно спокійних регіонах. Використано методики: Опитувальник емоційної регуляції ERQ (розроблений Джеймсом Дж. Гросом) та Шкала психологічного благополуччя (автор Керол Ріфф). Дані оброблені за допомогою статистичного аналізу. Результати показали, що особи, які проживають в умовах війни, демонструють нижчий рівень використання когнітивної переоцінки та вищий рівень придушення емоцій порівняно з контрольною групою. Виявлено зв’язки між змінними, негативний зв'язок між стратегією придушення емоцій та психологічним благополуччям, позитивний зв'язок між стратегією придушення емоцій та психологічним благополуччям, та позитивний зв'язок між стратегією когнітивної переоцінки та психологічним благополуччям. Отримані дані підкреслюють вплив війни на стратегії емоційної регуляції та важливість адаптивних стратегій для збереження психологічного благополуччя в кризових умовах. Результати можуть бути використані для розробки програм психологічної допомоги та підтримки населення, що постраждало від війни, з метою розвитку ефективних стратегій емоційної регуляції.
Посилання
Garner, R. (2020). Emotion regulation and psychopathology: A transdiagnostic approach to etiology and treatment. Annual Review of Clinical Psychology, 16, 169-196.
Gross, J. J. (1998). Antecedent-and response-focused emotion regulation: Divergent consequences for experience, expression, and physiology. Journal of Personality and Social Psychology, 74(1), 224–237.
Gross, J. J., & John, O. P. (2003). Individual differences in two emotion regulation processes: implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 85(2), 348–362.
Gross, J. J., & Thompson, R. A. (2007). Emotion regulation: Conceptual foundations. In J. J. Gross (Ed.), Handbook of emotion regulation (pp. 3–24). Guilford Press.
Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well- being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081.
Schnyder, U., & Wild-Pfeiffer, D. (2021). Emotion regulation in trauma survivors. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), 1853494.

Тези доступні на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Авторське право (c) 2025 Дарина Молчанова ; Оксана Грицук (Науковий керівник)
