ТОКЕНІЗАЦІЯ РЕАЛЬНИХ АКТИВІВ (RWA) ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЛІКВІДНОСТІ: МОЖЛИВОСТІ ТА РИЗИКИ ДЛЯ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено вплив токенізації реальних активів (Real World Assets, RWA) на мікро- та макрорівневу ліквідність фінансових ринків України в умовах повоєнної відбудови та структурної трансформації економіки. Обґрунтовано, що RWA-токенізація є одним з ключових напрямів еволюції ринкової інфраструктури, який поєднує технологічні інновації розподілених реєстрів із потребами у відновленні капіталу, розширенні інвесторської бази та поглибленні фінансового ринку. Метою дослідження є систематизація основних сегментів токенізованих реальних активів, виявлення каналів їх впливу на ліквідність і стійкість фінансової системи України, а також окреслення регуляторних і ризикових обмежень для впровадження відповідних інструментів.

Методологічну основу роботи становлять системний підхід, методи аналізу й синтезу, порівняльний та структурно-логічний аналіз, а також елементи інституційного аналізу та ризик-орієнтованого підходу. На основі узагальнення міжнародного досвіду токенізації державного боргу, нерухомості, товарних та інфраструктурних активів, а також регуляторних підходів провідних юрисдикцій (ЄС, США, окремих азійських країн) здійснено проєкцію можливих моделей RWA-токенізації на український контекст. Особливу увагу приділено структурі внутрішнього ринку боргових інструментів, зокрема ринку облігацій внутрішньої державної позики та воєнних облігацій, ролі банків та домогосподарств у його фінансуванні.

Запропоновано авторську концептуалізацію трьох каналів впливу RWA-токенізації на ліквідність: структурного (зміна складу та глибини ринку активів), операційного (зниження транзакційних витрат, прискорення обігу активів, розширення кола учасників) та ринкового (формування очікувань, ефект масштабу та інформаційна прозорість). Показано, що для України найбільш перспективними сегментами є токенізовані державні та муніципальні боргові інструменти, об’єкти відбудови інфраструктури, житлова й комерційна нерухомість, товарні (насамперед аграрні) активи, а також портфелі кредитів малого та середнього бізнесу. Для цих сегментів визначено потенційний позитивний вплив на мікроліквідність (доступ емітентів до капіталу, спрощення входу/виходу інвесторів, підвищення оборотності активів) і макроліквідність (поглиблення фінансового ринку, посилення трансмісійного механізму монетарної політики, диверсифікація каналів фінансування економіки).

Одночасно виявлено низку обмежень і ризиків, що можуть нівелювати позитивний ефект RWA-токенізації. Серед них – правова невизначеність статусу токенізованих активів та прав вимоги, фрагментованість інфраструктури й ризик формування «ілюзії ліквідності» на окремих платформах, операційні та кіберризики, кредитні та проєктні ризики базових активів, а також виклики для системи комплаєнсу та протидії відмиванню коштів. Наголошено, що без належної регуляторної рамки і поетапного впровадження пілотних проєктів RWA-токенізація може підвищити вразливість фінансової системи замість очікуваного зміцнення її стійкості.

Наукова новизна роботи полягає у: (1) систематизації основних сегментів RWA з позицій їхнього диференційованого впливу на мікро- та макроліквідність фінансових ринків України; (2) розробленні концептуальної моделі каналів впливу токенізації на ліквідність із виокремленням структурного, операційного та ринкового вимірів; (3) адаптації поняття «ілюзії ліквідності» до умов українського ринку капіталу з урахуванням його масштабу, структури інвесторської бази та регуляторних обмежень. Практичне значення результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані органами державної влади, фінансовими регуляторами та учасниками ринку для формування дорожньої карти впровадження RWA-токенізації в Україні, вибору пріоритетних сегментів для пілотних проєктів та побудови системи ризик-менеджменту й розкриття інформації.