Кількість переглядів 18
Анотація
Метод Лапласа є одним із фундаментальних інструментів асимптотичного аналізу, що застосовується для знаходження асимптотичної поведінки інтегралів, в яких великий параметр міститься в показнику експоненти. Такі інтеграли мають загальний вигляд , де функції є неперервними та дійсними. Ключова ідея методу полягає у тому, що основний внесок у значення інтеграла при робить лише невеликий окол точки максимуму функції на інтервалі інтегрування . Це дозволяє замінити функції та їхніми наближеннями, отриманими за допомогою ряду Тейлора, що значно спрощує обчислення. У статті представлено класичну формулу Лапласа для випадків, коли максимум досягається у внутрішній точці, а також на межах інтегрування. Розглянуто також узагальнення методу Лапласа, зокрема, для випадків, коли максимум є виродженим або коли інтеграли мають багатовимірний вигляд, а також зв'язок із методом перевалу (Steepest Descent) у комплексній площині. Застосування асимптотичних оцінок охоплює такі галузі, як теорія ймовірностей, статистична механіка та комбінаторика, зокрема для отримання формули Стірлінга [1, 2, 7].
Посилання
Скасків О. Б. Про деякі співвідношення між максимумом модуля і максимальним членом цілого ряду Діріхле // Матем. замітки. – 1999. – Т. 66. – N2. – с.282-292.
Задорожна О. Ю., Мулява О.М. Про спряженi абсциси подвiйного ряду Дiрiхле // Мат. студiї. – 2007. –
Т. 28, №1. – C. 29–35.
Скасків О. Б., Трокало О. М. Асимптотичні оцінки інтегралів Лапласа // Мат. студії. – 2002. – Т.18, N2. – с.125-146
Скаскiв О.Б., Шаповаловська Л.О. Про абсциси збiжностi випадкових рядiв Дiрiхле // Буковинський мат. журн. – 2015. – Т.3, №1. – С.110–114
Скаскiв О.Б., Стасiв Н.Ю. Абсциси збiжностi рядiв Дiрiхле з випадковими показниками // Вiсник Львiв. ун-ту. Сер. мех.- мат. – 2017. – Вип.84. – С.96–112.
Kuryliak A.O., Skaskiv O.B., Stasiv O.Yu. On the convergence of Dirichlet series with random exponents // Int. Journal of Appl. Math. – 2017. – V.30, №3. – P.229–238.
Мулява О. М. Про абсцису збiжностi ряду Дiрiхле // Мат. Студ. – 1998. – 9, №2. – С. 171-176.

Тези доступні на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
