Кількість переглядів 26
Анотація
У статті розглядаються психологічні чинники, що впливають на формування тривожності молоді в умовах сучасної соціальної невизначеності. Молодь дедалі частіше стикається з нестабільністю, спричиненою воєнними подіями, економічними труднощами, змінами у сфері освіти та працевлаштування, а також постійним інформаційним тиском. Такі умови підсилюють відчуття непередбачуваності, знижують суб’єктивне відчуття контролю над подіями та сприяють розвитку тривожних переживань.
У статті проаналізовано взаємодію зовнішніх та внутрішніх чинників, що визначають рівень тривожності у молодіжному середовищі. До зовнішніх чинників належать соціально-економічна нестабільність, загроза безпеці, інформаційне перенавантаження та поширення негативних новин. Інтенсивний потік медіаматеріалів, зокрема у соціальних мережах, формує стан постійної напруги, посилює схильність до порівняння з іншими та підживлює відчуття невизначеності щодо майбутнього.
Внутрішні психологічні чинники включають особливості емоційної регуляції, самооцінки, рівня стресостійкості, сформованість навичок подолання життєвих труднощів та індивідуальний стиль інтерпретації подій. Для молоді характерна підвищена
чутливість до оцінок оточення, значущість соціального схвалення, емоційна
мінливість і схильність до узагальнення негативного досвіду. Наявність когнітивних викривлень — катастрофізації, фокусування на загрозах, перебільшення
ймовірності негативних наслідків — поглиблює тривожні стани та ускладнює адаптацію до змін.
Отримані теоретичні узагальнення дають змогу глибше зрозуміти природу зростання тривожності серед молоді та підкреслюють необхідність розробки ефективних психологічних стратегій підтримки в умовах соціальної нестабільності.
Посилання
Міненко О. Типологія тривожності підлітків у контексті соціального тиску. Харків: ХНУ, 2020. 110 с.
Погребняк О., Повалій Т. Гендерні відмінності проявів тривожності у молоді. Психологічний журнал. 2021. № 3. С. 45–57.
Пономаренко Т.І., Сидоренко Ю.В. Взаємозв’язок тривожності та депресії у студентської молоді. Вінниця: Вінницький інститут, 2022. 98 с.
Ходоренко Д.В. Вплив соціальної нестабільності на психоемоційний стан молоді. Львів: ЛНУ,
134 с.
Шевякова І.П. Психологічні особливості тривожності студентів в умовах воєнних дій. Київ: Наукова думка, 2021. 152 с.
Keles B., McCrae N., Grealish A. Systematic review of social media influence on anxiety in adolescents. International Journal of Adolescence and Youth. 2020. Vol. 25, № 1. P. 79–93.
Odgers C. Adolescents and digital media: risks and mental health outcomes. Nature Human Behaviour. 2020. Vol. 4. P. 688–692.
Pancer M. Youth mental health in uncertain social environments. Journal of Youth Studies. 2021. Vol. 24, № 3. P. 345–360.
Primack B.A., Shensa A., Sidani J.E. Social media use and perceived social isolation among U.S. young adults. American Journal of Preventive Medicine. 2017. Vol. 53, № 1. P. 1–8.
Twenge J.M., Campbell W.K. Links between smartphone use, social media activity and anxiety among young adults. Journal of Social Psychology. 2020. Vol. 160, № 5. P. 500–512.

Тези доступні на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
