ПОРЯДОК РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСРД ТА ЇХ ВІДКРИТТЯ СТОРОНІ ЗАХИСТУ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА ТА ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
PDF

Ключові слова

негласні слідчі (розшукові) дії
НСРД
розсекречування
відкриття матеріалів
ст. 290 КПК України
допустимість доказів
державна таємниця
сторона захисту
Велика Палата Верховного Суду

Як цитувати

Гунько, М., Іващук, Р., & Копилов, Е. (2026). ПОРЯДОК РОЗСЕКРЕЧУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НСРД ТА ЇХ ВІДКРИТТЯ СТОРОНІ ЗАХИСТУ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА ТА ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ. UNIVERSUM, (29), 44–49. Вилучено з https://archive.liga.science/index.php/universum/article/view/2693

Кількість переглядів 7


Анотація

У статті здійснено системне та комплексне дослідження процесуального порядку розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та процедури їх відкриття стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Проаналізовано правову природу конфлікту між необхідністю збереження державної таємниці та конституційним правом особи на захист. Автором детально розглянуто механізм взаємодії слідчого, прокурора та експертних комісій з питань таємниць під час процедури зняття грифів обмеження доступу. Окрему увагу приділено проблематиці розсекречування ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД, що є ключовим елементом перевірки допустимості доказів. На основі глибокого аналізу правових позицій Великої Палати Верховного Суду та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) визначено критерії «своєчасності» відкриття матеріалів. Аргументовано, що штучне затягування процесу розсекречування до стадії судового розгляду є порушенням принципу змагальності сторін. Визначено типові процесуальні помилки сторони обвинувачення, які призводять до визнання доказів недопустимими, та запропоновано законодавчі зміни для удосконалення інституту відкриття матеріалів НСРД.

Google Scholar


PDF

Посилання

Капліна О.В., Климчук М.П. Наслідки нерозсекречування ухвал слідчого судді, на підставі яких проводилися НСРД. Юридичний вісник. 2024. № 3. С. 36–42.

Галаган В.І. Використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 1. С. 73–76.

Письменний Д.П. Правове регулювання негласних слідчих (розшукових) дій: теорія і практика. Право і суспільство. 2015. № 5-2. С. 70–73.

Гловюк І.В. Застосування ст. 290 КПК у практиці Верховного Суду: проблемні питання. Вища школа адвокатури. 2022. URL: https://advokatpost.com/zastosuvannia-st-290-kpk-u-praktytsi-verkhovnoho-sudu-advokat-iryna-hloviuk/.

Шило А.В. Право сторони захисту на виготовлення копій матеріалів НСРД: аналіз судової практики. Право і суспільство. 2018. № 2. Ч. 3. С. 40–44.

Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні : затв. Наказом ГПУ, СБУ, МВС України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 751/7557/15-к. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79298383.

Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 209/3537/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96208183.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) від 05.02.2008. URL: https://hudoc.echr.coe.int.

Creative Commons License

Тези доступні на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.