ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЛЕГАЛІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ ОРЗ ЯК ДЖЕРЕЛ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
PDF

Ключові слова

оперативно-розшукова діяльність
легалізація матеріалів
докази
кримінальне провадження
допустимість доказів
оперативні підрозділи
ст. 99 КПК України
розсекречування
судова практика
Європейський суд з прав людини

Як цитувати

Гунько, М., Іващук, Р., & Варава , В. (2026). ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЛЕГАЛІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛІВ ОРЗ ЯК ДЖЕРЕЛ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ. UNIVERSUM, (29), 50–55. Вилучено з https://archive.liga.science/index.php/universum/article/view/2694

Кількість переглядів 9


Анотація

У статті здійснено комплексне та системне дослідження теоретичних і прикладних проблем процесуального порядку введення (легалізації) матеріалів оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у кримінальний процес. Проаналізовано правову природу матеріалів оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) та їх співвідношення з категорією «докази» у розумінні чинного Кримінального процесуального кодексу України. Автором аргументовано, що матеріали ОРЗ, попри їх значну інформаційну цінність для розкриття злочинів, не мають автоматичної доказової сили і потребують проходження складної багатоетапної процедури процесуальної трансформації. Детально розглянуто етапи цієї процедури: від ініціювання розсекречування матеріальних носіїв інформації до їх безпосереднього процесуального оформлення у вигляді документів або речових доказів та долучення до матеріалів кримінального провадження.

Особливу увагу приділено складному питанню розмежування результатів ОРД та негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД), а також аналізу актуальної судової практики Верховного Суду щодо допустимості таких доказів. Досліджено практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у контексті дотримання прав на приватність та захист від провокації злочину під час проведення оперативних заходів, що є критично важливим для визнання доказів допустимими. Визначено та класифіковано типові помилки оперативних підрозділів при фіксації, зберіганні та передачі матеріалів слідству, які призводять до визнання доказів недопустимими. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення вітчизняного законодавства для гармонізації норм Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та КПК України.

Google Scholar


PDF

Посилання

Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : монографія. Харків : Арсіс, 2007. 576 с.

Дараган В. В. Особливості використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності під час розслідування злочинів проти основ національної безпеки. Право і безпека. 2023. № 2 (89). С. 58–65.

Гора І.В., Колесник В.А., Попович І.І. До питання про цифрову криміналістику в системі криміналістичних знань. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2024. № 68. С. 86–91.

Використання матеріалів оперативних підрозділів у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 9. С. 412–415.

Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

Використання матеріалів оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності у доказуванні. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 6. С. 124–127.

Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм КПК України (за 2023 рік). URL: https://supreme.court.gov.ua.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania) від 05.02.2008. URL: https://hudoc.echr.coe.int.

Creative Commons License

Тези доступні на умовах Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.