ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ ПІДРОЗДІЛІВ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ З ІНШИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз процесуальних форм взаємодії підрозділів кримінальної поліції з іншими структурними підрозділами Національної поліції України в умовах сучасного кримінального процесу. Обґрунтовано, що ефективність протидії злочинності значною мірою залежить від узгодженості, своєчасності та правової визначеності спільних дій кримінальної поліції, слідчих підрозділів, оперативно-розшукових служб, підрозділів превентивної діяльності, кіберполіції, а також спеціальних підрозділів. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує процесуальні аспекти такої взаємодії, зокрема положення Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Національну поліцію», відомчих інструкцій і наказів МВС України. Особливу увагу приділено формам процесуальної взаємодії під час досудового розслідування, виконання слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, обміну інформацією, координації оперативно-службової діяльності та реалізації спільних тактичних рішень. Виявлено основні проблеми правового та організаційного характеру, що ускладнюють ефективну взаємодію між підрозділами, зокрема дублювання повноважень, нечіткість процесуальних механізмів та недостатній рівень міжпідроздільної координації. Запропоновано напрями вдосконалення процесуальних форм взаємодії з урахуванням сучасних викликів, цифровізації правоохоронної діяльності та потреб практики досудового розслідування.