ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОКРАЩЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті розглянуто проблему психологічної адаптації військовослужбовців в умовах бойової діяльності. На основі теоретичного аналізу визначено сутність психологічної адаптації як активного динамічного процесу, що забезпечує збереження психічного здоров’я та професійної ефективності в екстремальних умовах. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 40 осіб (20 військовослужбовців з бойовим досвідом та 20 цивільних осіб) з використанням методик CD-RISC-10, PSS-10 та Brief-COPE. Результати показали, що військовослужбовці мають вищий рівень резильєнтності порівняно з цивільними (27,6 проти 24,3 бала), однак рівень сприйманого стресу в обох групах статистично подібний (22,2 та 21,7 бала відповідно). Виявлено суттєві відмінності у копінг-стратегіях: військові переважно використовують активний копінг, планування та гумор, тоді як цивільні частіше вдаються до вентиляції емоцій, заперечення та самозвинувачення. Кореляційний аналіз засвідчив, що у військових резильєнтність потужно знижує рівень стресу через активні копінги, однак супроводжується блокуванням емоційної підтримки, тоді як у цивільних цей зв’язок є слабким, а стрес тісно пов’язаний з емоційно-експресивними стратегіями. Обґрунтовано необхідність диференційованої системи психологічного супроводу, що враховує специфіку адаптаційних механізмів військових та цивільних, а також інтеграцію військових і цивільних психологічних ресурсів на рівні підрозділу, родини та громади.